Узгодження

Узгодження у французькій мові стосується злагодженості різних частин речення: підмета, присудка, прикметників, займенників і дієслів. Це означає, що деякі слова змінюються залежно від роду (чоловічий або жіночий) та числа (однина або множина) інших слів у реченні.

Узгодження дієслова з підметом

Дієслово завжди узгоджується з підметом у числі та особі.

Приклад:

Узгодження прикметників з іменниками

Прикметники узгоджуються з іменниками, які вони описують, у роді та числі.

Загальні правила

Приклад:

Узгодження займенників з іменниками

Займенники узгоджуються з іменниками, які вони замінюють, у роді та числі.

Приклад:

Узгодження дієприкметників з допоміжними дієсловами

У випадку, коли дієслово складене, дієприкметник узгоджується з підметом, якщо використовується допоміжне дієслово "être" (бути).

Приклад:

Однак, якщо використовується допоміжне дієслово "avoir" (мати), дієприкметник узгоджується з прямим додатком, якщо той стоїть перед дієсловом.

Приклад:

Узгодження числівників

Числівники також узгоджуються з іменниками у числі, інколи у роді.

Приклад:

Приклади в реченнях

  1. Les enfants jouent dans le jardin.
    (Діти грають у саду.) — Прослухати

  2. Elle est très contente de son travail.
    (Вона дуже задоволена своєю роботою.) — Прослухати

  3. Nous avons mangé les pommes.
    (Ми з'їли яблука.) — Прослухати

  4. Les filles sont heureuses.
    (Дівчата щасливі.) — Прослухати

  5. Il a écrit une belle lettre.
    (Він написав гарний лист.) — Прослухати

Узгодження у французькій мові є важливою частиною граматики, яка дозволяє чітко та правильно виражати думки, підтримуючи гармонію між різними частинами речення.